У мармуляді живе Жовтий
Марамульд. Коли світить місяць, він вилізає на поверхню і мармулює так
голосно, що прокидаються усі Марамульки, які теж живуть у мармуляді.
Вони беруться за руки і танцюють довкола Жовтого Марамульда мармулядовий
вальс під мармулядову музику мармулядового фортеп’яно.
Це мармулядство триває до самого ранку. Вранці з’являється Грубий Кухар і сипле прокльони.
— До мармулядової мами! — кричить він. — Якщо оця чортова мармулядія
буде й далі мармулядити мої нерви і не давати спати, то я всю вашу
мармулядову братію виселю з мармуляди, і живіть собі де хочете!
Перелякані Марамульки пірнають аж на саме дно, а Жовтий Марамульд зі сльозами на очах запевняє Грубого Кухаря у своїй непричетності.
Закінчується усе тим, що Грубий Кухар набирає велику ложку мармуляди і йде пити чай.
Усі заспокоюються, хоч мармуляди стає відчутно менше.
--------
Цікаво, чи наші читачі зможуть відшукати на цьому малюнкові 12 Марамульок?
Перелякані Марамульки пірнають аж на саме дно, а Жовтий Марамульд зі сльозами на очах запевняє Грубого Кухаря у своїй непричетності.
Закінчується усе тим, що Грубий Кухар набирає велику ложку мармуляди і йде пити чай.
Усі заспокоюються, хоч мармуляди стає відчутно менше.
--------
Цікаво, чи наші читачі зможуть відшукати на цьому малюнкові 12 Марамульок?
Немає коментарів:
Дописати коментар